Мы по жизни идём,
Божье Слово несём,
На земле рождены мы на время.
Наш Господь нас ведёт
По пути всех вперёд,
С Ним не в тягость для нас наше бремя.
2р.
Посмотри на поля,
Приготовь закрома,
Наши нивы совсем побелели.
Отточивши серпы,
Соберём мы снопы,
Ведь поля уже к жатве созрели.
Припев:
Слава Богу! Да, да, да!
С неба капает вода.
Бог земельку орошает,
Не постигнет нас беда.
Слава Богу! Да, да, да!
Греет солнышко всегда.
Бог нас любит, охраняет,
Не постигнет нас беда. 2р.
Бог нам пищу даёт,
Свой Он кормит народ,
На столах изобилие хлеба.
Разных ягод не счесть,
Фрукты, овощи есть,
Всё растёт, расцветает под небом.
2р.
Белорусский народ
Не живёт без хлопот,
Может в поте лица он трудиться.
Может сеять, сажать,
Урожай собирать,
Не привык белорус наш лениться.
Припев:
Бог грядёт, Бог в пути,
Он всегда впереди
И ведёт нас Соею тропою.
Его правда в веках
В нас течёт, как река,
Он зовёт в мир иной за Собою.
2р.
Не забудь, коль пойдёшь
То, что в небо возьмёшь,
Предоставишь что Господу Богу.
Время сеять и жать,
Урожай собирать,
Время вынести сноп на дорогу.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
